Від минулого понеділка половина ректорату і понад дві третини студентів Українського католицького університету (що готує священиків, богословів, істориків, соціальних працівників та педагогів для багатьох християнських конфесій) постійно перебувають з народом на майданах Києва і Львова, провадять молитви, нічні чування, спілкуються з людьми. Студенти УКУ навіть створили портал всеукраїнського студентського руху за єдність України. В УКУ серйозно вивчають іноземні мови, отож хлопці й дівчата пишуть листи до студентських християнських і світських організацій усього світу, інформують однолітків про події в Україні. На думку студентів та їхніх викладачів і взагалі усіх, хто побував у радісному натовпі посеред столиці, з українцями зараз відбувається щось незвичайне і якоюсь мірою несподіване. «У цій атмосфері любові, єднання, такого щирого пошуку правди — мирного, упорядкованого — ми не можемо недобачати Божого провидіння», — каже ректор Українського католицького університету, доктор церковної історії отець Борис Гудзяк, який вважає, що найближчими роками Україна може стати важливим світовим центром християнської богословської науки і дасть поштовх до новітнього богословського осмислення історії.
Водночас коло релігійного календаря обертається згідно зі своєю природою, і в православних та греко-католиків настав час передріздвяного посту. Про те, як можна в час посту підготуватися до одного з найбільших і найрадісніших християнських свят, — наша розмова з ректором УКУ отцем Борисом Гудзяком.
— Отче Борисе, як би Ви порадили людям готуватися до Різдва в неоднозначних обставинах сьогодення?
— Так, сьогодні ми маємо особливі обставини, але основні духовні істини є актуальними за будь-яких обставин. Як завжди, в час посту нам треба викорінювати зі своїх сердець і душ бур’ян неприязні, ненависті, відчуження. Я би радив кожному, скажімо, 5-10 хвилин щодня у спокої і молитві замислитися саме над цим — над очищенням своєї душі. Україна сьогодні потребує доброї гадки, дружньої руки, великодушності, яка обіймає своєю любов’ю і мудрістю оці складні обставини, які зараз є. Ми хочемо чисту Україну, починаймо кожен від себе. Не дай Боже, щоб ми комусь дали хабар, зокрема під час посту, я не кажу, щоб після посту ми починали робити це знову. Не дай Боже, щоб ми якоюсь неправдою ішли до своїх цілей, чинили якесь насильство. Якщо будуть повторні вибори, не дай Боже, щоб ми в нечесний спосіб брали в них участь. Нам треба щодня робити іспит своєї совісті й просити Божої допомоги, щоб ми були чисті в душі й своїх діях.
Я би радив конкретні речі, приміром, згідно з християнською традицією, стримуватися від спиртних напоїв. Є додаткова причина сьогодні, крім традиційної: стриманість від алкоголю забезпечуватиме кращий порядок всенародних зібрань. Також традиційний спосіб східних християн — це не їсти м’яса, молочних страв. Тут кожен мусить сам вирішувати. Передовсім я би починав від моральної аскези. Сьогодні, мені здається, розмова про піст має бути перш за все розмовою про Христа, про Його любов і Його правду. Ми не можемо говорити про піст, поки не говорили про Євангеліє. Піст — це прекрасна дисципліна, вона звільнює, вона полегшує, творить тонус духовний і моральний, та передовсім нам треба звернутися до Христа, відчути Його присутність, Його теплоту, прочитати в цих подіях, що відбуваються, Його дію провидіння. Коли так чинитимемо, традиційні дисципліни посту нам допоможуть.
У час посту добре відновити своє духовне життя. Поїхати на кілька днів чи кілька годин у монастир, піти прощею в святе місце. Є дуже добрим читати Святе Письмо, скажімо, перед сном: 5 хвилин почитати і поміркувати: а як це стосується мого життя? Стримуймося від сварки, від заздрощів, конфліктів. А передовсім у цей особливий, піднесений і також драматичний час молімося — за наш народ, за витримку, мудрість, за те, щоб ті, хто має владу і силу, діяли справедливо і в любові.
— Отче, ви радите стримуватися від заздрощів, гніву, але ж вважається, що такі почуття опановують людину поза її свідомістю. Як можна відстежувати такі моменти, щоб стриматися?
— Треба збудити бажання це робити. Коли є бажання, ми знаходимо спосіб. Якщо ми не хочемо цього робити — жодна зовнішня дисципліна не буде ефективною. Отже, перший крок — це бажання викорінювати бур’яни зі своєї душі. По-друге, я раджу бути дуже конкретним, не намагатися все відразу налагодити і за один день чи за час одного посту стати враз подвижником і великим святим. Слід вибрати одну конкретну слабкість, один гріх, який постійно повторюється у вашому житті, і щодня його пильнувати. От є, скажімо, особа, про яку я погано говорю, — я про цю особу впродовж цілого посту не скажу поганого слова. Подолавши конкретну слабкість, ми знаходимо спосіб підійти до наступної.
— Тобто одна маленька перемога підкаже шлях, як виполоти решту бур’янців… А розкажіть, будь ласка, читачам, яка основна велич Різдвяного свята, до осягнення якої ми готуємося під час посту?
— Це велике таїнство, Різдво Христове. Подумати собі, що Господь Вседержитель, який сотворив цілий Всесвіт, який любов’ю привів до життя кожну людину впродовж численних віків, — цей Господь стає конкретною людиною. Втілюється і входить у нашу історію, у конкретне місце і в конкретний час. Коли ми, скажімо, говоримо з менш досвідченими людьми, то кажемо, що треба «говорити їхньою мовою», треба до них іти. Господь до Свого сотворіння так і прийшов. Він не тільки заговорив нашою мовою, Він прийняв нашу плоть, наше життя, він працював як робітник. Він прийняв усі труднощі, які є на цьому світі. І ми святкуємо ту близькість, ту конкретність, що Бог Вседержитель приходить, як невинна дитина, яка проживе життя і принесе жертву, щоб спасти ціле людство. Бог став людиною, щоби людина могла бути з Богом. Так говорив про це велике таїнство ще святий Атаназій. І ми усвідомлюємо, що Господь є близьким. Він не ідея, не якась теорема, Він є тут і тепер. Це джерело великої радості і миру. Що нам найбільше болить? Вочевидь велике фізичне терпіння. Але ми навіть його можемо перенести у солідарності. Ми цими днями бачимо, як люди витримують цілий тиждень на морозі — бо вони разом. Коли ми можемо зрозуміти, що Бог з нами — це є велике свято.
Я хочу ще сказати, що ті, хто приїхав зі Львова, із Західної України, глибоко зворушені гостинністю киян. Ми хочемо віддячити. Скоро буде Різдво — відсвяткуймо його разом. Ми запрошуємо студентів, старшокласників не тільки з Києва, а й Полтави, Сум, Донецька, Луганська, інших міст — приїхати до нас, щоб ми пережили разом це таїнство. Нехай це Різдво буде таким святом, яке покаже не лише що Бог є близько, а й що ніхто нікому не є чужий у Христі. Буде формуватися оргкомітет, можна буде через координати УКУ зголошуватися до участі у ньому. Ми сподіваємося, що це буде принаймні скромний внесок у зцілення ран, які українському тілу завдала брутальна кампанія розколювання нашого народу.
— Отче, наш народ багато витерпів страждань і наруги. Зараз часто можна почути заклики на зразок: «Кучму — на нари!» або «Янукович — «казьол!»… Але ж ми знаємо, що гнів і образа отруює передусім тих, хто гнівається і нічого не змінює в тих, на кого гніваються. У такому разі, як людям вберегти себе і налаштуватися по-християнськи ставитися до осоружних Кучми, Януковича та «їхніх людей»?
— Молімося за них на двох рівнях. У них ще є багато сили, і вони її можуть використати або на добро, або на щось зле. Молімося, щоб вони використовували цю силу тільки на добро. Але молімося й за них також. Робімо ті діла, які слід зараз робити. Говорімо дуже чітко про правду і про неправду. Обстоюймо правду своєю солідарністю, ідімо за справедливими закликами. Але не дозволяймо, щоб ненависть закорінювалася в наших серцях. Господь буде суддею всім нам і всім їм. Сьогодні нам треба будувати, треба єднатися. І ми бачимо, що цей рух до єдності, це нове творення українського народу є добрим, неагресивним. Ми засвідчилися в цьому методі — продовжуймо його далі. Перед нами ще багато праці, не тільки щодо визначення нового Президента. І новий президент, і нова Україна змусять нас дуже серйозно працювати, щоб вийти до тієї Обіцяної Землі, на яку ми всі чекаємо.
Розмовляла Ярослава МУЗИЧЕНКО
Джерело: Україна Молода, 2 грудня 2004 року
