Закінчив католицьку середню школу, Академію християнських братів, а також Школу українознавства ім. Лесі Українки.

Мої батьки свідомо вибрали повну участь в американському суспільстві при зберіганні української ідентичності. Ми вдома говорили виключно українською мовою, мама у 1960-х роках робила неймовірні зусилля в США купувати еміграційні та радянські дитячі книжки.

Сиракузький університет

Після знайомства з патріархом Йосифом я захотів вступити до “Колегії Святої Софії” — семінарії, яку він відкрив у Римі при Українському католицькому університеті. Але спочатку, за наполяганням батька, треба було закінчити світський університет.  Вирішив зробити це за два роки замість чотирьох, Брав подвійне навантаження, і інколи пари у мене були з 8:30 ранку до 22:00 вечора. Я вчився влітку і на канікулах, але все‑таки закінчив університет на відмінно з двома дипломами — з біології і філософії. 

Навчання в Римі

Навчаючись в Римі трапилася нагода зустрітися з живою Україною, з живою Українською Церквою…

Наші стосунки з Патріархом не були сповнені епохальними подіями чи глибокими філософськими розмовами, це було звичайне щоденне життя. Але у нього була особлива аура, у безпомічному старцеві відчувався сильний дух. Будучи біля нього, можна було досвідчити усі епохи, які він пережив, зрозуміти його подвиги і випробування. Він вистояв проти зла, і в цьому була його основна наука. Він був великим, і молода людина, якщо завдавала собі труду, щоб слухати і бути терплячою, могла біля нього зростати. 

Процес в УКУ в Римі навчання був дещо нестандартним. Ми відвідували лекції у різних католицьких університетах Рима, в яких ми були повноцінними студентами, а окремі предмети, які стосувалися української історії, культури та нашої церковної традиції ми слухали в УКУ. Але немала частина навчального процесу відбувалась поза аудиторіями. Ми формувалися, бо бачили різних людей, різні ситуації, та, передовсім, Патріарха, його поставу і дії. І це було великою школою.

Навчання в Гарварді

До Гарварда я приїхав після навчання у строгій семінарії Патріарха Йосифа Сліпого в Римі. Вивчаючи історію і славістику, я не покидав думки про священство, навпаки, вважав, що такі студії допоможуть мені краще реалізувати своє покликання.

Завдяки таким професорам, як Ігор Шевченко, Омелян Пріцак, Едвард Кінан (мій науковий керівник), Франк Сисин, Горацій Лунт, Григорій Грабович, Богдан Струмінський, Любомир Гайда у Гарварді я побачив, що треба ширше підходити до церковної тематики, потрібен ширший контекст… Під час докторантури мав нагоду побувати в Україні та стажувався в Інституті літератури АН УРСР.

Папський орієнтальний інститут

Я вважав, що для дальшої праці над розвитком українського богослов’я, мені треба мати хоча б ліценціат у цій ділянці, бо мій гарвардський докторат був у сфері історії і славістики. Тому після запуску ЛБА і набору перших студентів, вирішив на рік поїхати до Риму до Папського орієнтального інституту.