Наш університет є лабораторією, в якій переосмислюється те, яким має бути університет 21-го століття

З 1992-1994 працювала комісія з відновлення Львівської богословської академії, і ми дуже чітко запитували у себе: якого університету потребує Україна, що має дуже багато вишів? Яка освіта потрібна в державі, що є посткомуністичною, але водночас – країною, яка блискавично ставала частиною глобального великого світу? Чого потребує багатоконфесійна й багатоетнічна Україна, що має і великий потенціал, і великі історичні травми?

Праця над відновленням Львівської Богословської Академії, на запрошення патріарха Мирослава-Івана, була справжньою інтелектуальною і духовною пригодою.

УКУ побудований на слуханні, спілкуванні, служінні, свідченні,  і за орієнтири має мучеників і маргіналізованих.

Мученики найближче наслідували Господа, віддаючи своє життя за правду і принципи. Такими були Апостоли, такими були християни в перших століттях. Такими були наші батьки і матері у вірі в XX столітті. Вони прийняли найбільший виклик XX століття – тоталітаризм, що намагався витягнути з людини стержень, яким для європейської культури було християнство, і потім створити нову радянську людину. Наслідки такого експерименту трагічні: десятки мільйонів жертв і транспоколіннєві духовні і душевні травми, які ще довго будуть даватися взнаки.

У суспільстві, в якому немає міжособистісної довіри через страх, через системне нищення людей, через корупцію, людина з неповносправністю свідчить про основні питання – чи ти можеш зі мною спілкуватись, чи ти можеш мене любити? Це найважливіше нормативно-педагогічне питання. Від самого початку люди з особливими потребами є в серці нашої освітньої установи, яка має високі академічні амбіції. Вони для нас є професорами людських стосунків.

Візит Святішого Отця Івана Павла ІІ до України

На пам’ять про цю подію просимо Тебе прийняти від нас портативний вівтар з чашею і дискосом, на якому правили ісповідники віри в час катакомбного існування нашої Церкви. Від українських катакомб – до римських катакомб!

Будемо раді, Святіший Отче, якщо Ти зможеш відправити на ньому за нас – Львівську Богословську Академію та Український Католицький Університет, – за нашу Церкву і народ Божественну Літургію”.

Інавгурація Українського католицького університету

…Ми хотіли зважитися на переосмислення того, що таке Університет. Для цього ми мали велику свободу, бо не було абсолютно нічого втрачати. Ми не переробляли, ми творили нове. Цей проект майже ніхто не сприймав серйозно – ні в суспільстві, ні в науковому світі, і навіть у Церкві до якоїсь міри. І це була, іншими словами, велика перевага, бо майже ніхто не перешкоджав. Тож це була велика свобода

Інавґураційне слово Ректора Українського Католицького Університету о. Бориса Ґудзяка

Помаранчева революція

Вірю, що Помаранчева Революція була натхненна Святим Духом, оскільки це був вияв любові і солідарності людей одне до одного…

Я її бачив як підйом народу, бачив, наскільки це змінило молодь, студентів. Ми не усвідомлюємо, скільки потрібно часу, щоби народилося нове суспільство…

Не забуваймо, над нами ще є Великий Господь. Не все в руках політиків, не все рахується грішми, вистачить поглянути на моменти останнього двадцятиліття, щоб зрозуміти: спроектувати все неможливо, не все відбувається за схемами. Навіть сильніші за наших політиків нерідко нічого не могли протиставити волі Божій.

Священство і єпископство

Саме в середовищі ЛБА моє покликання остаточно дозріло. Коли студенти і викладачі підкреслювали, що хотіли б бачити мене священиком, я зрозумів — час настав. Поклик спільноти став визначальним, остаточно підсиливши духовне прагнення, яке формувалося в мені протягом багатьох років.

Найважливіше – це любити людей. Вони відчувають щире ставлення, яке визнає їхню дану Богом гідність, їхній потенціал. Дуже важливими є гумор і гра, які відкривають людей. Гумор і гра – це не категоричні речі, а таїнственні. Думаю, в університетському спілкуванні немало щирої любові, жертовності, солідарності, підтримки гідності одне одного. Також є чимало гри і сміху.