У богословській академії – шість мов за шість років

Голова комісії у справі відновлення Львівської Богословської Академії директор Інституту історії Церкви др. Борис Ґудзяк у розмові з нашим кореспондентом з’ясовує ряд запитань, пов’язаних із початком роботи богословського вузу у Львові. 

–  Які концептуальні моменти закладені в навчальну програму БА?

– В значній мірі, ми не відкриваємо Америки. Навчальна програма Академії передбачає основні богословські та філософські предмети: історія філософії, метафізика, етика, антропологія, Святе Письмо, догматичне богослов’я, канонічне право, історія Церкви і т. д. Особливий наголос робитиметься на вивченні джерел, які були підставою для розвитку християнства: Святе Письмо Старого й Нового Заповітів, писання святих отців Церкви, літургіка.

– Щоб здійснювати цю наукову програму, потрібно дати студентам відповідний науковий інструментарій.

– В БА ставитимуться акценти насамперед на активне осмислення студентами першоджерел. Вони будуть інтерпретувати те, на що вже з віками складений відповідний догматичний погляд. Виробивши своє сприйняття та розуміння богословської спадщини, студент зможе її відчувати як щось рідне, а не пасивно прийняте. Великий наголос робитимемо саме на Письмі. Окрім усних відповідей, студенти будуть писати реферати, огляди, рецензії на книжки і т. д. Іспити складатимуться так, щоб студент демонстрував насамперед розуміння. «Хто?» і «коли?» – дуже легко знайти у довідковій літературі в будь-який час. Розуміння – «чому?» і «як?» – потрібно довго і наполегливо виховувати. Отже, програма Богословської Академії насамперед розрахована на спроможність студента критично мислити.

Другий наголос робитиметься на вивченні мов. Насамперед грецької та латинської. Знання цих мов дасть можливість майбутнім богословам і філософам ознайомитись з першоджерелами в їхньому автентичному вигляді. Це дає підстави для глибшого розуміння.

Окрім цього, ми вирішили, що всі студенти і .повинні знати одну спільну для всіх іноземну мову – англійську. Вона їм потрібна з кількох причин. Українською мовою написано і перекладено дуже мало богословських творів, тоді як англійською можна прочитати практично все, що на цей час у світі написано. Тим більше, що на четвертому-п’ятому курсах ми плануємо запрошувати на викладання окремих дисциплін англомовних професорів. Тому від першого курсу буде інтенсивне вивчення цієї мови – щодня по годині. Так, щоб до третього курсу студенти могли самостійно опрацьовувати англійську літературу і слухати лекції. Окрім англійської, до закінчення Академії кожен студент повинен здобути основи ще однієї іноземної мови. Для вивчення української церковної спадщини потрібне знання церковнослов’янської мови. Тому її студенти вивчатимуть. На останньому курсі студій в БА передбачається курс староєврейської мови.

– Тобто до закінчення Академії студент повинен оволодіти шістьма мовами?

– Так.

– Чи це реально?

– Я скажу про себе. Коли я проходив аспірантуру в Гарвардському університеті, то кожного року доводилось вивчати одну іноземну мову. Мовні курси – це більше як третина програми Богословської Академії. Щоправда, вони не є відірваними від загальної програми. Читаючи Новий Завіт та писання Платона грецькою, праці Василія Великого та Івана Золотоустого латинською, студент поряд із удосконаленням мовних навиків поглиблює свої філософські та богословські знання.

– Як вирішуватиметься проблема з викладачами в БА? Адже відомо, що в Україні добрих спеціалістів – богословів обмаль.

– Є деякі спеціалісти, що можуть викладати богословські дисципліни і живуть тут, в Україні. Інших змушені будемо запрошувати з діаспори. І, мабуть, не тільки українців за походженням. Але думаю, проблема із нестачею викладачів стоятиме перед нами лише на початках, в першому академічному поколінні. Адже лише з Львівської архієпархії до ста студентів навчається зараз у вищих богословських навчальних закладах за кордоном. За яких десять років, думаю, серед них буде не один доктор філософії та богослов’я, який зможе викладати в Академії.

– На вашу думку, чи практика вишколу українських богословів за кордоном із відкриттям у Львові Богословської Академії буде ліквідована?

– Думаю, що ні. Відкриття БА спричинене рядом чисто практичних моментів. Перше, богослов’я – це не тільки теоретичний предмет, адже він пояснює всі аспекти життя. Щоб українські богослови йшли назустріч потребам українського суспільства, вони повинні його знати, в ньому жити. Друге: за кордоном навчання є дуже дорогим. А тому доступ до нього для більшості наших громадян є неможливим.

Але, з другого боку, наука не може бути географічно обмеженою. Ми знаємо, що з Америки студенти вчаться в Європі, японці в США. Тому добре було б, щоб певне число українських спеціалістів, і це стосується не тільки богослов’я, здобувши базову освіту в Україні, виїжджали спеціалізуватись в інших за своєю ментальністю наукових середовищах. Це потрібно як для того, щоб черпати корисний досвід, що є у світі, так і для того, щоб нести у світ наші здобутки.

– Яку спеціальність матимуть випускники БА?

– Це дуже важливе питання. Зміни в нашому суспільстві показують, що сам папірчик не вирішує всіх проблем. Випускники БА будуть спеціалістами з богослов’я та філософії, а свої знання зможуть використовувати у школах, де тепер розробляється програма з релігієзнавства та етики, у видавництвах, які випускають філософську, богословську, релігійну літературу, в редакціях газет, радіо, телебачення, що ведуть програми або рубрики з цієї галузі. Мабуть, не треба переконувати, як часто примітивно представлені філософські та релігійні питання в засобах mass media. Це галузь, в якій зможуть працювати люди без сану чи чернечого обіту, тобто миряни. Кожна єпархія тепер творить катехитичні відділи, які потребують спеціалістів. На порозі XXI століття очевидним фактом є те, що Церква – це не лише клир. Церква складається з мирян, які є її активними членами. Різні християнські та мирянські організації – такі як УМХ, Конгрес мирян, «Обнова» і багато інших – потребують професіоналів. Без сумніву, церковне життя основане на жертовності осіб, які працюють на громадських засадах. Але цим не можна обмежуватись. Серед мирян повинні бути провідники, які професійно займаються духовною працею, консультують молодь, подружжя, займаються інтелектуальною працею мирян в Церкві, різними суспільними, економічними та політичними питаннями, через які втілюються християнські вартості в життя. Щоб це робити, миряни потребують вишколу. І це пропонує їм Богословська Академія. Про інші можливості праці по богословсько-філософській лінії можна ще чимало сказати. Але, в цілому, вважаю, панорама накреслена.

Потрібно ще хіба додати, що випускники БА, які матимуть вироблений широкий світогляд, спроможність критично мислити, добру гуманітарну підготовку і знання класичних та сучасних європейських мов, будуть радо прийняті будь-якими педагогічними та науковими структурами, громадськими та державними організаціями та підприємствами.

Церкві і державі потрібні провідники. Передумови провідництва це – знання, розуміння традиції, відчуття людського життя, критичне помірковане мислення, словом, думка і дія побудовані на цих основах. Так є і в церковній і в політичній, і в бізнесовій сферах.

– Чи мають інші християнські конфесії в Україні свої богословські академії?

– Є Богословські Академії – одна під егідою Київського патріархату УАПЦ, друга під егідою Московського патріархату. Але вони призначені виключно для кандидатів у священичий сан і лише для членів цих конфесій. Загальне відділення нашої Академії розраховане не лише на греко-католиків і не лише на хлопців. Так навчатимуться усі, хто пройде конкурс. Думаю важливо і те, що в БА навчатимуться дівчата, і також молоді жінки.

– Навчання в Академії буде платним?

– Освіта як одна із найбільших цінностей не може даватись за безцінь. Встановлена по суті символічна сума – 500 тисяч карбованців із студента за один навчальний семестр. Ця сума не перекриває і половини тих затрат, які йтимуть на вишкіл студента. Очевидно, що знайдуться і такі, для яких і ця сума виявиться завеликою. Якщо вони зможуть довести, що вчитися без матеріальної підтримки не можуть, таку підтримку отримають. Від цієї оплати будуть звільнені також кращі студенти Академії.

Розмову вів Петро ДІДУЛА 

Фото Володимира САКВУКА

Джерело: Вірую, 1994 рік

Related Posts

Отець-доктор Борис ГУДЗЯК: «Вступаючи в Український католицький університет, абітурієнт не повинен пред’являти «конфесійного паспорта»

Мало хто буде заперечувати, що сьогодні освіта має неабияку цінність в нашому суспільстві і що її ціна весь…
Читати повністю