“…Маємо перед собою неоране поле…” Інтерв´ю з ректором УКУ отцем доктором Борисом Гудзяком

В усіх навчальних закладах України розпочався навчальний рік. Маса нових студентів зайня­ла свої місця у авдиторіях і “общагах”, розпочалися лекції, зна­йомства, повільне втягування в на­вчальний процес. Поруч з держав­ними закладами навчальний рік розпочали і недержавні. Серед них – Український католицький університет, який є наймолодшим і поки що найменшим університет Львова. Всі пам’ятають гуч­ну інавгурацію УКУ, якій не бра­кувало різноманітності, де поруч з розважальними заходами прохо­дили поважні наукові зібрання, сам акт інавгурації разом з концер­том перед львівською Оперою. УКУ став своєрідним львівським феноменом, закладом, де разом на­вчаються греко- і римо-католики, православні різної юрисдикції, протестанти. Студенти починають лекції з молитви, ходять на Бого­служіння, але одночасно залиша­ються неповторним студентським народом зі своїм правлінням, свя­тами і буднями, витівками, які інколи не може зрозуміти ректо­рат. Водночас більшість із них доб­ре усвідомлюють важливість сво­го вибору і намагаються реалізо­вувати свій потенціал, починаючи з перших днів навчання. Особли­во нелегко, напевно, нині дово­диться ректоратові і особисто рек­торові – о. д-ру Борисові Ґудзяку. УКУ – це своєрідний виклик нинішній системі освіти та ієрархії цінностей. Ще важко говорити про якісь особливі досягнення, від­криття, проте ЛБА, а нині УКУ вже заявив про себе як гідний новатор у вищій освіті України.

Ми пропонуємо увазі читачів розмову з ректором о. Б. Ґудзяком, у якій він дав відповіді на акту­альні питання, пов’язані з почат­ком дев’ятого навчального року в ЛБА та першого – в УКУ

–    Отче Борисе, скажіть, які зміни відбулися у новоствореному Українському католицькому університеті після інавгурації?

– Якихось принципових змін немас, оскільки ЛБА від самого початку працювала над створен­ням Університету. Університет не виникає за день чи два, тож нинішній УКУ вже має тривалу традицію свого розвитку.

З відкриттям УКУ сталися практичні зміни: запрацював гу­манітарний факультет, плануємо розширювати діапазон навчаль­них дисциплін, бібліотечних фондів. На відміну від ЛБА, УКУ зобов’язаний діяти з огля­ду на нормативні акти та поло­ження Міносвіти, тому потрібні суто адміністративні зміни.

–    Який статус має нині ЛБА, яке її місце в УКУ?

–    Формально, за законом, ЛБА є окремою установою, оскільки богослов’я в Україні ще не ліцен­зовано. У квітні цього року Міносвіти нарешті внесло в спи­сок навчальних дисциплін бого­слов’я, але ще не визначено дер­жавні стандарти і не ліцензова­но поодинокі програми. ЛБА му­сить поки що існувати як окрема юридична особа, щоби впровади­ти в навчальний процес ту дис­ципліну (богослов’я), на основі якої вона розвивалася.

–    Отче, розкажіть трохи про викладацький склад, про тих, кого УКУ запрошує для викладацької праці…

– Викладачів найвищого рівня ніколи не буває достатньо. Викладацький склад ЛБА фор­мувався протягом перших вось­ми років, однак тепер, коли ви­никли нові програми, до нас прийшли нові викладачі. Споді­ваємося, що їхні лекції будуть на високому рівні. Викладачі підбиралися уважно, я б сказав, що вони представляють найк­ращі викладацькі кадри Львова, декотрі приїжджають з інших міст, бо чують про Університет, його звичаї. Очевидно, що дуже вагомим доповненням є наші за­кордонні викладачі. Рік за роком нам вдається залучати до викла­дання світочів в окремих ділян­ках науки. Па цьогорічному відкритті навчального року з доповіддю про значення англо­мовного перекладу “Історії Ук­раїни-Руси” М. Грушевського | виступив знаний історик Франк Сисин, ще одну доповідь за кілька днів мав професор Зенон Когут, директор Канадського інституту українських студій. Вони були всього лиш кілька днів, але інші знаменитості, такі, як професор Роберт Тафт, приїдуть на довший час.

-Чи виправдовують споді­вання ті випускники ЛБА, що приїжджають після закордон­них студій?

– Минулий рік, власне, пока­зав, що система запрацювала ефективно, є рясні плоди з пер­шого збору. Річ у тім, що торік у нас вперше викладали наші ви­пускники, які проходили аспі­рантуру за кордоном. Вони не лише виявилися цікавими і ком­петентними викладачами, але й долучаються до адміністратив­ної діяльності і спільнотного життя УКУ. І якщо кожного року до нас повертатиметься 5-7 та­ких освічених особистостей, то запорука на майбутнє буде.

–     Як би Ви охарактеризува­ли навчальний процес УКУ, які тут виникли проблеми, зміни?

– Я гадаю, що всі освітяни відчувають однаковий виклик: сьогоднішня молодь виростає в дуже складних обставинах, як соціально-економічних, так і духовних. Цей виклик не є яко­юсь інтелектуальною пробле­мою, а стосується перш за все питання, як допомогти молодій людині вірити в себе і в свою перспективу. У контексті демо­ралізації молоді, коли дві з трьох молодих осіб мріють про виїзд за кордон, великою спра­вою є збудити цю віру в май­бутнє, без якої годі говорити про якийсь динамічний на­вчальний процес.

–    Отче, а для Вас особисто в чому полягає різниця бути рек­тором ЛБА і ректором УКУ?

–    Безперечно, обтяжує більша відповідальність. Досить згада­ти, що Митрополит ставив пи­тання про УКУ в міжвоєнний період, але реалізувати задум не вдалося. Патріарх Йосиф ство­рив Університет у Римі. А на наші, такі ще недосвідчені, плечі впала така почесна відпові­дальність. Це відповідальність перед Богом, Церквою і людьми.

– Які УКУ має плани на най­ближчий рік?

–     Основний акцент для рек­торату на цей рік – скріпити ті добрі основи, які ми вже маємо. 9 вересня ми мали зустріч з пра­цівниками ректорату, деканатів у Крехові, де обговорювали про­блеми наукового та духовного формування наших студентів.

Ми розпочали діяльність в різних напрямках, але основний акцент – збереження того, що вже існує. ЛБА докладала вели­ких зусиль щодо акредитації бо­гослов’я і працює над тим сьо­годні. Наш викладач, заступник декана філософсько-богословсь­кого факультету і віце-ректор Семінарії о. д-р. Святослав Шев­чук є членом комісії для визна­чення державних стандартів бо­гослов’я. Цього тижня до нас за­вітає ще один член цієї комісії, декан філософсько-теологічного факультету Чернівецького уні­верситету, щоби ми могли спільно з представником право­славного теологічного факульте­ту опрацювати ті стандарти. Отже, саме через цю комісію ле­жить шлях до державної акреди­тації богослов’я, і ми будемо ста­ратися на “четвертій передачі” до цієї мети їхати.

–     Пройшов час після інавгу­рації УКУ, на якій представни­ки нашої еліти вітали появу нового навчального закладу. Яке ставлення до УКУ Ви відчуває­те в буденному житті?

–           Слова заохочення звучать і далі. Хочу висловити від імені УКУ особливу вдячність за підтримку ЛНУ ім. І. Франка і його ректорові професорові Іва­нові Вакарчуку, який також є од­ним із сенаторів УКУ. Декан історичного факультету профе­сор Роман Шуст допомагав роз­робляти програму з історії для нашого гуманітарного факульте­ту. Із самого початку нашого ста­новлення ми працювали за прин­ципом конструктивної спів­праці, а не якоїсь конкуренції. Адже ми, освітяни, і у Львові, і в Україні маємо перед собою неоране поле, що потребує вели­кої праці. Нам приємно, що наші досвідченіші колеги з інших зак­ладів заохочують наші зусилля.

УКУ ніколи не буде великим закладом з огляду на відсутність державного фінансування. Але своїми якісними пропозиціями в галузях, які нерозвинені в ук­раїнській вищій освіті, або з но­вими перспективами щодо наяв­них дисциплін УКУ може про­понувати нові напрямки для роз­витку вищої освіти в Україні. Наприклад, наші спроби покра­щити філологічну підготовку бо­гословів викликають велике за­цікавлення. І очевидно, що ко­жен, хто знайомий з УКУ, очікує від нас певної духовної віддачі. Думаю, що без цього пропадає основна причина існування УКУ. Час покаже, як ми дорос­татимемо до тієї великої відпо­відальності. Дай Боже, щоби ми завжди пам’ятали про наш вели­кий обов’язок перед Богом і людьми.

-Дякую за розмову. Бажаю успішного розвитку УКУ.

Розмовляв Влодко ХІЦЯК 

Джерело: Арка, Вересень 2002 (№18(52))

Related Posts

Тверезо думаючий не може заперечити нападу Путіна на Україну – єпископ Ґудзяк

Коли триває війна, пропаганда брехні, церква зобов’язана реагувати – президент Українського католицького університету Гість «Вашої Свободи»: Борис Ґудзяк,…
Читати повністю