БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ ВІДНОВИТЬСЯ. НАВІТЬ У НАМЕТАХ…

Синод Владик Української Греко-Католицької Церкви, що недавно завершив свою роботу, благословив проект поновлення діяльності у Львові Богословської Академії, котра, як відомо, перестала існувати відразу ж після приходу до Львова у 1944 році червоної армії. Приміщення Академії на вулиці Коперника пізніше були віддані в розпорядження Львівського університету.

Щоб з’ясувати, як відроджується Богословська Академія, наш кореспондент зустрівся з доктором церковного права, виконавчим директором комісії з відновлення згаданої духовної установи, Михайлом Димидом.

– Організація такого вагомого навчального закладу потребує великих зусиль. З чого Ви почали?

– З ініціативи і під керівництвом Блаженнішого Патріарха Мирослава Івана Кардинала Любачівського 18 червня минулого року була створена комісія у справі відновлення Львівської Духовної Академії. Її очолив директор Інституту історії Церкви, др. Борис Ґудзяк. Увійшли до неї Генеральний вікарій, о. др. Іван Дацько, др. Анібал Соутус – оборонець подружнього зв’язку Львівського Архієпархіального Суду, а також я.

– Чому немає у цій комісії достойників, які в часи підпілля Церкви перебували тут, в Україні?

– Робота комісії не є якоюсь винагородою. Треба мати вищу богословську освіту, щоб спромогтися вирішувати ті питання, які поставлені перед комісією. Це щонайменше – ступінь доктора. Серед місцевих українців такий ступінь у найближчому часі матиме отець Макар, який закінчує докторату Римі. Але це буде завтра. Тому-то комісія і створена з науковців, які приїхали в Україну з поселень і які не мають українського громадянства не тому, що його не потребують, а тому, що до цього часу немає відповідного механізму в українському законодавстві, щоб це громадянство отримати.

– Розумію, що питання моє було дещо некоректним. Однак, увагу цьому моменту приділяю не випадково. Адже відомо, з якою пересторогою частина львівської інтелігенції ставиться до представників науки з діаспори, особливо тоді, коли ті, на думку останніх, творять навколо себе замкнені структури, недопускаючи до них місцевих науковців. Спеціалістів, які могли б фахово взятися  за богословський вишкіл українського студентства, у нас таки немає. І це ні для кого не секрет. Тому це упередження є цілком надуманим і поверховим. 

Які найважливіші завдання стоять перед Академією в майбутньому?

– Відроджуючи Богословську Академію, Львівська Архієпархія має намір підвищити рівень філософської та богословської освіти духовенства та релігійних педагогів, одночасно відновити в Україні богослов’я як наукову дисципліну. Академія готуватиме духовних осіб і мирян до науково-дослідницької і педагогічної діяльності. Основне завдання Академії – доповнювати, а з часом – керувати навчальною програмою Духовної семінарії. Академія покликана також стимулювати реформу гуманітарних наук, які протягом десятиліть зазнали великих втрат через ідеологічні обмеження.

– Якою є ситуація з поверненням приміщення Академії Львівським університетом?

– Ректор університету, І. Вакарчук, визнає наше право на приміщення. А це головне. Однак, віддати їх одразу ж університет не має можливостей. В іншому випадку їм би довелося різко скоротити кількість студентів, а, отже, і викладачів. Ми настроєні вирішувати справу доброзичливо, у цілковитому порозумінні. До червня цього року повинна бути звільнена і передана нам частина приміщень. Маємо надію, що нас не підведуть.

– Якщо ж станеться так, що університет у силу різних причин не віддасть вам цього року жодних приміщень, набір на навчання не відбудеться?

– Навіть якщо доведеться займатися у наметах, ми цього року розпочнемо студії.

– Вирішення проблеми приміщення не є достатнім, аби розпочинати навчальний рік. Необхідно створити ректорат і адміністрацію, зорганізувати бібліотеку.

– Все це входить в обов’язки комісії і на сьогодні є у кінцевій стадії вирішення.

– Як буде поставлена наукова робота?

– Під крило Академії перейдуть уже існуючі Інститут історії Церкви, очолюваний д-ром Борисом Ґудзяком, Інститут церковного права, яким керую я. А на базі катехизації комісії, яка вже працює при Митрополії під орудою о. Бендека, буде створений Інститут катехизації. У перспективі планується ще Інститут подружжя і родинного життя.

– Хто зможе стати студентом Академії?

– Той, хто 6-7 червня цього року продемонструє відповідні знання з шести пропонованих нами дисциплін, незалежно від того, греко-католик чи православний, світський чи монах. Головний критерій – знання, а також спроможність кандидата самостійно і критично думати, чітко й логічно висловлюватись і розвинути аргументацію, письмово та усно.

– Назвіть ці шість дисциплін.

– Основи віри: катехизм, символ віри та церковний календар; історія Старого та Нового Завіту; історія європейської цивілізації; історія і культура України; українська мова і література; англійська або будь-яка інша європейська мова. Ще пропонуємо кілька додаткових дисциплін, орієнтація в яких дасть можливість абітурієнтові набрати більшу кількість балів: історія європейського мистецтва, російська або польська мови, грецька, латинська та церковнослов’янська мови, історія Церкви в Україні, літургіка. Умови прийому будуть жорсткими. Достатньо одного лиш факту користування шпаргалкою, щоб абітурієнта було позбавлено права вступу.

– Скільки років студенти навчатимуться в Академії?

– Якщо вони обрали для себе фах світського богослова – то п’ять років, якщо схочуть мати священичий сан – шість.

– Фінансує цей грандіозний проект Митрополія?

– Скажу лише, що фінансування не є проблемою. Мій досвід праці в церковних структурах показує, що гроші на добрі справи та ще й тоді, коли вони використовуються чесними людьми, завжди знаходяться. Наразі надходження маємо від меценатів із Заходу. Думаю, що в найближчому часі бажаючих приєднатися до нашої справи з’явиться досить і в Україні.

Розмовляв Петро ДІДУЛА.

Фото Володимира САКВУКА.

Джерело.

Related Posts