Лише сорок. Це певною мірою можна вважати сенсацією. Бо, якщо прирівняти його роки до вагомості зробленогото, хотілося б святкувати 60 або, враховуючи його американське походження (Америка — країна динамічного життя), принаймні 50.
Не будемо висвітлювати віхи біографії о. Бориса. Це вже неодноразово звучало в пресі з нагоди і недавнього призначення та інавгурації на ректорство в Львівській Богословській Академії.
Не будемо перечислювати зробленого ним, бо, як вже згадувалось, його реалізованих проектів вистарчить на 60-літній ювілей. Хочемо лише підмітити дуже характерну закономірність — все, за що береться отець Борис стоїть на твердому історичному фундаменті, бо він є “докторованим” істориком, має постійне привязання до реальності й найактуальніших потреб; бо о. Борис — реаліст і підходить до справи з практичних позицій, і, найголовніше, всі його проекти мають перспективу, успішно продовжуються вже без його участі або, в крайньому випадку, стають основою, надійним грунтом для інших добрих справ. Бо отець Борис є глибокодуховною людиною і виконує кожну справу з найсильнішою зброєю — християнською мораллю, християнським вченням; працює методами і засобами, тактикою і стратегією Христа.
В цих обставинах можемо Побажати о. Борису лише витривалості і якнайменше “вовчих ям“ на дорозі, якою він прямує. Многая літа.
Джерело: Вірую. Листопад 2000
